Убієнних за волю синів.
І за тих, що у душах запалять
Пламінь правди, щоб край заяснів.
Пам'ять - це наша совість, біль та наша гордість. Саме пам'ять зберігає страждання та постріли гармат, біль душі та безвихідь. Час безжальний, тому ветеранів Другої Світової війни лишається з кожним роком все менше. І історію з вуст ми більше не зможемо почути, вона стане переказом. Але важливим сьогодні є зберегти та передавати інформацію наступним поколінням. Онуки мають знати про подвиги своїх дідів. Пам’ятаймо кожного воїна, який захищав свій край, який боровся до останнього. Ніколи не забудемо, тих хто привів нас до перемоги.
Немає коментарів:
Дописати коментар